Цікаві факти про ЗНО

 

До зовнішнього незалежного тестування залишилося два місяці, отже період найпотужнішої підготовки до іспиту вже триває. Для того, щоб трохи «розрядити» атмосферу та дізнатися нове про нібито відоме всім нам зовнішнє оцінювання Міністр освіти і науки Сергій Квіт розповідає нам факти.

Виявляється, що ЗНО вперше проводили ще в 1993 році, але таку ініціативу не підтримали послідовники реформаторів. Також це нововведення не було схвалено суспільством. Наступного разу незалежне тестування впровадили в 2004 році, але тоді абітурієнти мали вибір, що їм здавати: ЗНО чи вступні іспити. І тільки з 2008 року зовнішнє незалежне тестування є обов’язковим екзаменом для тих, хто прагне вступити до українських вищих навчальних закладів. ЗНО стало одночасно випускним і вступним випробуванням.

На сьогоднішній день налічується не менше 30 тисяч тестових завдань із 14 предметів. Організацію та контроль за учасниками ЗНО здійснюють Український центр оцінювання якості освіти разом із його регіональними підрозділами, органи керівництва освітою в містах, центри післядипломної освіти та, звичайно, навчальні заклади.

Проблеми, з якими стикаються абітурієнти, за думкою Сергія Квіта

1. Не завжди підготовка за програмами загальноосвітніх шкіл дозволяє учням розв’язати завдання третього рівня складності на незалежному тестуванні.

2. Іноді в завданнях ЗНО можуть зустрічатися помилки. А це неймовірно відволікає випускників, навіть розчаровує їх.

3. Зміни в шкільних програмах останніх років траплялися кожен рік. Найбільші зміни відбувалися в програмах з історії та літератури. Звичайно це пов’язано з політичними подіями всередині країни.

4. Щороку відбуваються зміни в Умовах вступу до вищих навчальних закладів.

5. Незважаючи на суворий контроль з боку організаторів ЗНО, деяким абітурієнтам все ж таки вдавалося обдурити систему. Наприклад, в 2008 році львівський аспірант незаконно пройшов тестування з української мови та літератури замість випускника дніпропетровської школи.

Чогось так виявляється, що найбільш обдаровані діти найбільше помилок допускають у найлегших завданнях першого рівня складності. Адже для вирішення таких завдань потрібно не мислення,а увага та суто механічне запам’ятовування. А як правило, інтелектуально обдаровані діти часто неуважні в простих підрахунках. Такі абітурієнти можуть використовувати неординарні підходи під час вирішення завдань, але це не буде враховано, якщо остаточна відповідь не буде збігатися. Отже, Міністр освіти і науки скаржиться, що таким чином, на ЗНО не враховується рівень оригінального підходу та хід рішення. Так можна втратити розумних дітей.

Будьте уважними!