В Україні створять перелік освітніх сайтів

Міністерство освіти і науки має намір створити перелік електронних освітніх ресурсів, які можуть використовуватись для дистанційного, індивідуального навчання або самоосвіти. Відповідний наказ підписано міністром освіти Сергієм Квітом.

Зокрема, з метою підвищення доступності освіти, у першому півріччі 2016 року буде проведено аналіз та систематизацію досвіду використання електронних освітніх ресурсів для навчання.

У зв’язку з цим, органам управління освітою обласних та Київської міської держадміністрацій до кінця лютого необхідно надати Інституту модернізації змісту освіти інформацію щодо використання власних відкритих електронних освітніх ресурсів у загальноосвітніх навчальних закладах.

До 1 квітня має бути створено перелік електронних освітніх ресурсів. Також Інститутом модернізації змісту освіти має бути узагальнена інформація щодо результатів використання електронних освітніх ресурсів в українських школах.

Бюджет освіти і науки 2016

Бюджет освіти і науки 2016: що прийняли депутати

Проект Державного бюджету на 2016 рік викликав у Верховній Раді досить бурхливу реакцію депутатів. Зокрема, його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки - проект було вирішено відправити в уряд на доопрацювання. Другу версію бюджету в ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом із пакетом супроводжуючих змін у Бюджетний кодекс і соціальне законодавство. Аналіз того, як був доопрацьований бюджет і що чекає на освіту і науку наступного року від експертів Аналітичного центру Cedos Ірини Когут і Єгора Стадного.

Середня освіта: повільне зростання

Освітня субвенція, з якої, власне, фінансуються школи, з минулого тижня зросла ще на 655,5 млн гривень і є на 2% (а це понад мільярд гривень) більшою, ніж минулого року — 44,8 млрд. На проведення ЗНО порівняно з проектом додали 1,7 млн, і УЦОЯО отримає на 26% більше фінансування, ніж минулого року. Переважну більшість дрібних статей видатків, які стосуються середньої освіти, залишили у тому ж обсязі, який був у проекті бюджету, або збільшили на кількасот тисяч грн.

Отже, сенсаційних змін, які стосуються саме шкільних фінансів, бюджет не приніс. Відмовилися законодавці і від іншої пропонованої у проекті змін до Бюджетного кодексу новації — розподіляти залишки освітньої субвенції на здійснення визначених Кабміном "централізованих заходів" (закупівлю шкільних автобусів, фінансову підтримку опорних шкіл у сільській місцевості тощо).

Неуникна оптимізація

Втім, кілька суттєвих новацій все ж пройшли крізь Верховну Раду. Насамперед йдеться про норму у Прикінцевих положеннях Закону №3628, згідно з якою школи (окрім початкових), у яких навчається менше 25 учнів, не фінансуватимуться з коштів освітньої субвенції. У новій версії проекту, за яку, власне, проголосували, з’явилося застереження про те, що початкових шкіл це не стосується — відповідно до декларованого урядом принципу доступності початкової освіти за місцем проживання дитини. А от малокомплектні школи, які мають 5-11 класи, доведеться до 1 вересня об’єднати з іншими або перевести їхніх учнів у навчальні заклади у сусідніх селах. Загалом, як вимагає прийнятий закон, протягом січня-лютого 2016 р. обласним та Київській держадміністраціям необхідно затвердити регіональні плани створення освітніх округів та об’єднання навчальних закладів (орієнтовне скорочення на 5% від загальної кількості), забезпечити скорочення кількості технічного та адміністративного персоналу шкіл на 10% (згідного з новими примірними штатними нормативами, які має розробити Кабмін).

Зважаючи на те, що області України дуже помітно відрізняються між собою по кількості малокомплектних шкіл, ідея встановити однакову для усіх норму скорочення шкільної мережі і технічних працівників видається досить нелогічною (і відверто безглуздим є вимагати скорочувати кількість шкіл від Києва, де їх і так відчайдушно не вистачає).

Серйозні зміни чекають на школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Аби сприяти соціальній інтеграції цих дітей, з наступного року навчатимуться вони у звичайних школах, а школи-інтернати перетворяться на інтернати, де діти лише житимуть.

Видатки, не пов’язані безпосередньо з навчанням, все ж перекладуть на місцеві бюджети або батьків: розмір плати за харчування у дитсадках встановлюватиме місцева влада, і якщо раніше батьки мали платити не більше 60% вартості, то тепер від них можуть вимагати повну вартість. З місцевих бюджетів будуть покриватися видатки на харчування дітей із соціально вразливих категорій населення та дітей з особливими освітніми потребами у садках, школах та ПТНЗ.

Об’єднані територіальні громади, у яких цього року відбулися вибори, зможуть отримувати кошти на середню освіту безпосередньо з державного бюджету, минаючи рівень області та району.

Вчителі тепер зможуть отримувати пенсію за вислугу років лише після 55 (раніше для цього треба було мати 25-30 років стажу незалежно від віку).

Круглий стіл за участю Голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти

13 листопада 2015 року за ініціативи Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України в конференц-залі Будинку вчителя відбувся круглий стіл за участю Голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти Лілії Гриневич. Темою зустрічі стало питання забезпечення прав та гарантій освітян при реформуванні освітнього законодавства.

У роботі круглого столу взяли участь начальники управлінь освіти, директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Олена Фіданян, представник Профспілки вчителів Ізраїлю Давид Орен, освітянська спільнота.

Засідання круглого столу розпочалося зі вступного слова голови Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України Олександра Яцуня. Він зауважив, що у законопроекті «Про освіту», розробленим Міністерством освіти і науки України, міститься ряд норм, які звужують права та гарантії освітян. Це гарантії щодо фінансування освіти, оплати праці, сертифікації педагогічних працівників тощо.

Юридичні роз’яснення щодо цих питань надала юрисконсульт Київської міської Профспілки Вікторія Соломінчук. Вона повідомила, що до 1 січня 2021 року сертифікація педагогічних працівників з подальшим присвоєнням їм кваліфікаційних категорій є добровільною. Разом з тим, «надбавки за кваліфікаційні категорії», передбачені законопроектом, встановлюються тільки тим педпрацівникам, які пройшли сертифікацію. До 1 січня 2021 року педагогічні працівники, які не бажають проходити сертифікацію, проходять атестацію згідно із законодавством. При цьому законопроект не дає відповіді на питання: чи збережеться рівень оплати праці для працівників, які до 2021 року скористаються правом не проходити сертифікацію, а будуть атестуватися за старими правилами.

Читати далі...

Епопея з підручниками. Чому порожні портфелі школярів?

1 вересня 2015 р. школи розпочали навчання без підручників для 4 і 7 класів. Про це йдеться у статті Дзеркало тижня. Україна.Передбачаючи таку ситуацію, Міністерство освіти і науки України ще на початку серпня розробило методичні рекомендації для вивчення навчального матеріалу в 4 і 7 класах.

А 4 вересня 2015 р. під час години запитань до уряду в парламенті міністр освіти і науки України Сергій Квіт повідомив, що "Урядом на друк шкільних підручників для 4 і 7 класів було виділено 130 млн грн з кошторису парламенту, а також до них було додано 87,5 млн грн з бюджету. Дані кошти становлять половину необхідної суми на друк підручників. Друга половина коштів буде виділена з обласних бюджетів, і відповідні домовленості є з головами всіх обласних державних адміністрацій країни".
Читати далі...

Цікаві факти про ЗНО

 

До зовнішнього незалежного тестування залишилося два місяці, отже період найпотужнішої підготовки до іспиту вже триває. Для того, щоб трохи «розрядити» атмосферу та дізнатися нове про нібито відоме всім нам зовнішнє оцінювання Міністр освіти і науки Сергій Квіт розповідає нам факти.

Виявляється, що ЗНО вперше проводили ще в 1993 році, але таку ініціативу не підтримали послідовники реформаторів. Також це нововведення не було схвалено суспільством. Наступного разу незалежне тестування впровадили в 2004 році, але тоді абітурієнти мали вибір, що їм здавати: ЗНО чи вступні іспити. І тільки з 2008 року зовнішнє незалежне тестування є обов’язковим екзаменом для тих, хто прагне вступити до українських вищих навчальних закладів. ЗНО стало одночасно випускним і вступним випробуванням.

На сьогоднішній день налічується не менше 30 тисяч тестових завдань із 14 предметів. Організацію та контроль за учасниками ЗНО здійснюють Український центр оцінювання якості освіти разом із його регіональними підрозділами, органи керівництва освітою в містах, центри післядипломної освіти та, звичайно, навчальні заклади.

Проблеми, з якими стикаються абітурієнти, за думкою Сергія Квіта

1. Не завжди підготовка за програмами загальноосвітніх шкіл дозволяє учням розв’язати завдання третього рівня складності на незалежному тестуванні.

2. Іноді в завданнях ЗНО можуть зустрічатися помилки. А це неймовірно відволікає випускників, навіть розчаровує їх.

3. Зміни в шкільних програмах останніх років траплялися кожен рік. Найбільші зміни відбувалися в програмах з історії та літератури. Звичайно це пов’язано з політичними подіями всередині країни.

4. Щороку відбуваються зміни в Умовах вступу до вищих навчальних закладів.

5. Незважаючи на суворий контроль з боку організаторів ЗНО, деяким абітурієнтам все ж таки вдавалося обдурити систему. Наприклад, в 2008 році львівський аспірант незаконно пройшов тестування з української мови та літератури замість випускника дніпропетровської школи.

Чогось так виявляється, що найбільш обдаровані діти найбільше помилок допускають у найлегших завданнях першого рівня складності. Адже для вирішення таких завдань потрібно не мислення,а увага та суто механічне запам’ятовування. А як правило, інтелектуально обдаровані діти часто неуважні в простих підрахунках. Такі абітурієнти можуть використовувати неординарні підходи під час вирішення завдань, але це не буде враховано, якщо остаточна відповідь не буде збігатися. Отже, Міністр освіти і науки скаржиться, що таким чином, на ЗНО не враховується рівень оригінального підходу та хід рішення. Так можна втратити розумних дітей.

Будьте уважними!

Цікавинки про читання

А чи знаєте Ви, що:

1. Під час читання очі дивляться в різні боки.

2. При читанні майже 50% часу очі людини дивляться на різні літери. При цьому лінії погляду можуть як розходитися в різні боки, так і перехрещуватися.

3. 95% людей читають дуже повільно – 180-220 слів у хвилину (1 сторінку за 1,5-2 хвилини).

4. При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.

5. Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, при швидкому – 80%.

6. Протягом години очі  57 хвилин зафіксовані на тексті, тобто перебувають у відносному спокої.

7. При читанні очі, дивлячись на різні літери, передають різне зображення, а мозок все одно об’єднує їх в одну картинку.

8. Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок, а читаючого швидко – 4-2 зупинки.

9. Традиційно у людини обсяг одномоментної фіксації становить 10 друкованих знаків (тобто 1,5-2 слова одного рядка). У того, що читає швидко – 200-500 знаків (це 33-83 слова кількох рядків).

10. При повільному читанні відбувається 0,5-0,7 невиправданих повернень до прочитаного на один рядок.

11. У школярів відбувається 20 регресивних рухів на один рядок, у студентів – 15.

12. При традиційному читанні втрачається 1/6 частина витраченого часу на регресивні очні рухи.

13. Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів за хвилину.

14. Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини.

15. М. Горький читав зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину.

16. Н. А. Рубакін прочитав 250 000 книг.

17. Хтось Е. Гаон дослівно пам’ятав 2500 прочитаних ним книг.

18. Т. Едісон читав відразу 2-3 рядки, запам’ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.